Спадкування в Україні

як не втратити спадщини
Яким законодавством регулюється порядок спадкування в Україні? Що потрібно знати, аби не проґавити успадковане майно? Як спадкувати, якщо відсутній заповіт?

Основний законодавчий акт, яким регулюється спадкування в Україні є Цивільний кодекс. Відповідно до статті 1216 спадкування - це перехід спадщини від спадкодавця (особи, що померла) до її спадкоємців, визначених у заповіті або законом. Спадщину можна успадковувати після її відкриття, яке має місце у день смерті спадкодавця, або визнання його померлим. Важливим поняттям для процесу спадкування є місце відкриття спадщини – останнє місце проживання померлого, або, якщо воно невідоме – місцезнаходження основної частини нерухомого майна.

як можна успадкувати майно

Спадкування в Україні можливе як за заповітом, так і за законом. Яким же чином відбувається спадкування за заповітом? Перш за все, заповідач за свого життя має залишити заповіт – особисте розпорядження на випадок його смерті. Першочергове значення заповіту – визначення спадкоємців та розподілу між ними нажитого майна. Спадкоємці за заповітом – далеко не обов’язково є родичами спадкодавця, отже, залишення заповіту – дієвий спосіб заповідачу виразити свою дійсну передсмертну волю. Спадкоємець за заповітом може бути як один, та їх може бути і декілька, між якими розподіляється майно відповідно до волі спадкодавця. Однак, не варто думати, що заповіт є стовідсотковою волею спадкодавця – його малолітні та неповнолітні діти, непрацездатні члени родини (діти, вдова або вдівець, батьки) мають право на обов’язкову частку у спадщині, хоча, вона є удвічі меншою, ніж частка, яку вони могли б отримати у разі спадкувати за законом.

спадкова «ріпка»: хто за ким

У разі, якщо відсутній заповіт, або з певних жодним зі спадкоємців за заповітом спадщини прийнято не було, відбувається спадкування за законом у порядку черговості. Порядок спадкування визначається тим, до якої черги спадкування відноситься особа. Всього Цивільним кодексом передбачено п’ять черг:

1. Діти спадкодавця (навіть ті, що були зачаті за його життя і народилися після його смерті), вдова або вдівець та батьки спадкодавця.
2. Рідні брат і сестра, баба та дід, як з боку матері, так і батька.
3. Рідні дядько та тітка спадкодавця.
4. Особи, які проживали зі спадкодавцем однією родиною не менше п’яти років до його смерті.
5. Інші родичі до шостого ступеню споріднення включно.

За правилами черговості спадкування в Україні, перша черга усуває від спадкування другу, друга – тертю і так далі, а у випадку із ступенями споріднення – родичі ближчого ступеню споріднення усувають більш дальніх родичів.

Як порахувати ступінь споріднення для потреб спадкування? Для цього необхідно порахувати кількість народжень, що відділяються спадкодавця і родича. Як це зручно зробити? Намалюйте генеалогічне древо вашої родини та позначте спадкодавця і родича, із яким ви бажаєте вирахувати ступінь спорідненості. Наприклад, це буде спадкодавець та його двоюрідний брат. Знайдіть найстаршого спільного родича-предка із ним. У нашому випадку – це дід та баба – батьки матері спадкодавця та рідної тітки спадкодавця. Тепер будуємо ланцюжок «спадкодавець» (1) «батько й мати» (2) «дід та баба по матері» (3) «рідна тітка (рідна сестра матері)» (4) «двоюрідний брат (син рідної тітки)». Порахувавши кількість проміжних ланок, ми визначили, що двоюрідний брат спадкодавця є родичем четвертого ступеня споріднення.

прийняття спадщини – порядок і податки

Найголовніший етап процесу спадкування – це прийняття спадщини. Спадкоємець може як прийняти, так і відмовитись від неї. Найбільш розповсюдженим способом прийняття спадщини полягає у поданні нотаріусу (у сільській місцевості – посадовій особі, наприклад, голові або секретарю сільради чи старості) заяви про прийняття спадщини. Аби подати таку заяву та використати право спадкування спадкоємець має шість місяців. У разі, якщо особа є спадкоємцем наступної за особою, що не прийняла спадщину, черги спадкування – їй надається на подання заяви строк у три місяці.

Однак, не варто й забувати, що частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу передбачено можливість спадкування у спосіб «постійного спільного проживання» - якщо особа постійно спільно проживала із спадкодавцем на момент його смерті – вона вважається такою, що автоматично прийняла спадщину, якщо, звичайно, не відмовиться від неї. Для підтвердження факту спільного проживання не обов’язково мати запис про реєстрацію у паспорті – документально підтвердити такий факт можуть бути довідки ЖЕК, будівельного кооперативу або органу місцевого самоврядування.

Стосовно податкової сторони спадкування – в Україні з 25 березня 2017 року у зв’язку із набранням чинності Закону № 1910 звільнено від оподаткування спадщини, прийнятої родичами другого ступеню споріднення. Відповідно до цієї новели, оподаткування здійснюється за нульовою ставкою, якщо успадковане майно отримане членами сім’ї першого (батьки, вдова чи вдівець спадкодавця, рідні/усиновлені діти) та другого (рідні брати та сестри, баба та дід, онуки) ступеню споріднення із спадкодавцем. Оцінка вартості майна не потребується. Для усіх інших спадкоємців ставка податку складає 5%.

Отже, підсумовуючи, можна зробити висновок, що процес спадкування в Україні – багатогранний та ураховує різноманітні життєві ситуації, однак, у той же час, має низку підводних каменів – у разі хоча б мінімального ускладнення у процесі спадкування негайно варто звернутися до професіоналів у правничій сфері.